І свічка плакала в скорботі

 Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти. Через роки, жахливо згадувати, але не можна забути ту страшну трагедію, що розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.

Страшні 1932-1933 роки – найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн світу – України.

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив земне життя у пекельних муках голоду.

Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.